Словарь української мови (1924)/сельбище

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ село Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сельбище 		сельський ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Се́льбище, ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сельбище&oldid=497212