Словарь української мови (1924)/ситний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
ситний
Берлін: Українське слово, 1924

Си́тни́й, а, е. 1) = Ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними. Гн. I. 92. 2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води-калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії. АД. II. 40. 3) = Ситий 3. Земля ситна. 4) = Ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш. Рудч. Ск. II. 16. 5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас. Федьк.