Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ситник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
ситник
Берлін: Українське слово, 1924

Си́тник, ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Вас. 152. Не сват ситник коробейникові. Чуб. I. 292. Ум. Си́тничок.