Словарь української мови (1924)/скала

by Борис Грінченко

◀ скакучий

Словарь української мови Борис Грінченко С скала

скаламутити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Скала́, ли́, ж. = Скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Чуб. V. 941. 2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Волч. у. (Лобод.). См. Скаль. 3) = Скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги. Вх. Лем. 465.