Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скликанчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скликанчик
Берлін: Українське слово, 1924

Склика́нчик, ка, м. Ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик. Кв. I. 241.