Словарь української мови (1924)/сковувати
Зовнішній вигляд
◀ сковорода | Словарь української мови С сковувати |
сковуватися ▶ |
|
Ско́вувати, вую, єш, сов. в. скува́ти, скую́, є́ш, гл. Сковывать, сковать. Рудч. Ск. II. 41. Доброго леміша мені скував. Тоді його скували з злодіями та й повели. Рудч. Ск. II. 161. Не скує душі живої і слова живого. Шевч. II. 56.