Словарь української мови (1924)/сковуватися

by Борис Грінченко

◀ сковувати

Словарь української мови Борис Грінченко С сковуватися

скоголити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ско́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. скува́тися, скую́ся, єшся, гл. Сковывать, сковать. З щастя та з горя скувалась доля. Ном. № 1725. Кому скується, а кому змелеться. Ном. № 3601.