Словарь української мови (1924)/сколотитися

by Борис Грінченко

◀ сколотити

Словарь української мови Борис Грінченко С сколотитися

сколотчиний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сколоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано. МВ. II. 99.