Словарь української мови (1924)/скончити
| ◀ сконати | Словарь української мови С скончити |
скончитися ▶ |
|
Скончи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. V. 295.
| ◀ сконати | Словарь української мови Борис Грінченко С скончити |
скончитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
скончити
Борис Грінченко
1924
Скончи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. V. 295.