Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скопилити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скопилити
Берлін: Українське слово, 1924

Скопи́лити, лю, лиш, гл. = Закопилити. Скопилити ніс, губу. Ніс скопилив мов ґринджоли. Г. Арт. (О. 1861. III. 107).