Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скопець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скопець
Берлін: Українське слово, 1924

Скопе́ць, пця́, м. 1) = Скоп. НВолын. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. I. 251. 3) = Копець 1. Конотоп. у.