Словарь української мови (1924)/скопковий
Зовнішній вигляд
◀ скопище | Словарь української мови С скопковий |
скопотити ▶ |
|
Скопкови́й, а́, е́. ? Як дружко ж нести попові здумав перепієць, то Тарас сунув на його скопковий червінець. Мкр. Н. 37.