Словарь української мови (1924)/скорбіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скорбіти
Берлін: Українське слово, 1924

Скорбі́ти, блю́, би́ш, гл. Скорбѣть. І щоб росло — не боліло, й на серденьку не скорбіло. Мил. 43.