Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скорбити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скорбити
Берлін: Українське слово, 1924

Скорби́ти, блю́, би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.