Словарь української мови (1924)/скор

by Борис Грінченко

◀ скопувати

Словарь української мови Борис Грінченко С скор

скорбити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ско́р, ско́рий, а, е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Ном. № 47. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ном. № 1962. Ум. Скоре́нький, скоре́сенький.