Словарь української мови (1924)/скопувати
| ◀ скопотити | Словарь української мови С скопувати |
скор ▶ |
|
Ско́пувати, пую, єш, сов. в. скопа́ти, па́ю, єш, гл. 1) Вскапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували той город. (Залюб.). Дорожку скопала, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. I. 188.