Словарь української мови (1924)/скорочувати
Зовнішній вигляд
◀ скорочення | Словарь української мови С скорочувати |
скорс ▶ |
|
Скоро́чувати, чую, єш, сов. в. скороти́ти, чу́, тиш, гл. 1) Укорачивать, укоротить. 2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить. Чуб. V. 277.