Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скорс

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скорс
Берлін: Українське слово, 1924

Скорс, са, м. 1) Загнутый конецъ полоза у саней. Канев. у. 2) Отрубокъ пня, служащій болванкою для трубокъ. Вас. 148.