Словарь української мови (1924)/скортіти
| ◀ скорсина | Словарь української мови С скортіти |
скорувати ▶ |
|
Скорті́ти, тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його вп'ять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
| ◀ скорсина | Словарь української мови Борис Грінченко С скортіти |
скорувати ▶ |
|
Словарь української мови — С
скортіти
Борис Грінченко
1924
Скорті́ти, тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його вп'ять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.