Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скорувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скорувати
Берлін: Українське слово, 1924

Скорува́ти, ру́ю, єш, гл. — де́рево. Снимать съ дерева кору. Вх. Лем. 166.