Словарь української мови (1924)/скорчитися

by Борис Грінченко

◀ скорчити

Словарь української мови Борис Грінченко С скорчитися

скоса ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ско́рчитися, чуся, чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Ном. № 8195. Скорчився, зморщився та й зажурився. Чуб. V. 1147.