Словарь української мови (1924)/скрепиця
Зовнішній вигляд
◀ скрепитися | Словарь української мови С скрепиця |
скреснути ▶ |
|
Скрепи́ця, ці, ж. = Скрипиця 1. Взяли Донця, піймали, назад руки зв'язали, та й повели в темниці, закували в скрипиці. Чуб. V. 952.