Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скривдити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скривдити
Берлін: Українське слово, 1924

Скри́вдити, джу, диш, гл. Обидѣть, причинить несправедливость. Ном., стр. 180. Скривдили ляхи український люд. Стор. М. Пр. 130.