Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скривити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скривити
Берлін: Українське слово, 1924

Скриви́ти, влю́, виш, гл. Покривить, искривить, согнуть. Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило. Ном. № 5667.