Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скривитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скривитися
Берлін: Українське слово, 1924

Скриви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Покривиться, искривиться. 2) Сморщиться, поморщиться. Скривився, як середа на п'ятницю. Ном. № 8195. Як бідний плаче, то ніхто не баче, а як багатий скривиться, то всяке дивиться. Ном.