Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скрипічник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скрипічник
Берлін: Українське слово, 1924

Скрипі́чник, ка, м. = Скрипаль. ЕЗ. У. 68. Гн. II. 177. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають. Федьк. I. 44.