Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/скрутіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
скрутіль
Берлін: Українське слово, 1924

Скру́тіль, ля, м. 1) = Скрутій. Гол. Од. 35. 2) Свернутый пучекъ соломы. Гол. Од. 49.