Словарь української мови (1924)/славити

by Борис Грінченко

◀ славетник

Словарь української мови Борис Грінченко С славити

славитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сла́вити, влю, виш, гл. Говорить, разсказывать. МВ. II. 87. Г. Барв. 8. Славили, що колись то вона і багачка була. Федьк. Чи справді він такий, як славлять? МВ. (О. 1862. III. 45). 2) Прославлять.