Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/слупик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слупик
Берлін: Українське слово, 1924

Слу́пик, ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.