Словарь української мови (1924)/слупчик
| ◀ слупчастий | Словарь української мови С слупчик |
слутий ▶ |
|
Слу́пчик, ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. I. 48.
| ◀ слупчастий | Словарь української мови Борис Грінченко С слупчик |
слутий ▶ |
|
Словарь української мови — С
слупчик
Борис Грінченко
1924
Слу́пчик, ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. I. 48.