Словарь української мови (1924)/слухняний
| ◀ слухм'яний | Словарь української мови С слухняний |
слухняно ▶ |
|
Слухня́ний, слух'я́ний, а, е. Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. I. 248. Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
| ◀ слухм'яний | Словарь української мови Борис Грінченко С слухняний |
слухняно ▶ |
|
Словарь української мови — С
слухняний
Борис Грінченко
1924
Слухня́ний, слух'я́ний, а, е. Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. I. 248. Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.