Словарь української мови (1924)/сліпак

by Борис Грінченко

◀ сліп

Словарь української мови Борис Грінченко С сліпак

сліпати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сліпа́к, ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = Веретільник 1. Вх. Пч. I. 16. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. ЗЮЗО. I. 127. б) Papaver orientale L. ЗЮЗО. I. 130. 4) мн. Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6. Ув. Сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив. Ном. № 5375.