Словарь української мови (1924)/сліпати
| ◀ сліпак | Словарь української мови С сліпати |
сліпачка ▶ |
|
Слі́па́ти, па́ю, єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Св. Л. 123. Сліпає старий у книжку. Рк. Левиц. Сліпає було Якимко по часловці. Левиц. I. 243. — очи́ма. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима. Левиц. I. 287.