Словарь української мови (1924)/сліпий

by Борис Грінченко

◀ сліпи

Словарь української мови Борис Грінченко С сліпий

сліпити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сліпи́й, а́, е́. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. Шевч. 2) Сліпі́ дзиґарі́. Крытые часы. Подол. г. 3) — замок = Лавчастий замок. Шух. I. 93, 94. Ум. Сліпе́нький, сліпе́сенький.