Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смерк

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смерк
Берлін: Українське слово, 1924

Смерк, ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.