Словарь української мови (1924)/смерк

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ смерічка Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смерк 		смеркання ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Смерк, ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/смерк&oldid=501027