Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смеркання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смеркання
Берлін: Українське слово, 1924

Смерка́ння, ня, с. Сумерки. Як пійде горе зрання, то аж до смеркання. Ном. № 2230. Як візьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити, ой як візьмеш на смерканні, пустиш на світанні. Нп.