Словарь української мови (1924)/смеркати
| ◀ смеркання | Словарь української мови С смеркати |
смеркатися ▶ |
|
Смерка́ти, кає, сов. в. сме́ркнути, кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888.