Словарь української мови (1924)/смеркатися
| ◀ смеркати | Словарь української мови С смеркатися |
смерком ▶ |
|
Смерка́тися, ка́ється, сов. в. сме́ркнутися, кнеться, гл. безл. = Смеркати, смеркнути. Як вже смеркалось, повернувся Марко. Стор. М. Пр. 117.
| ◀ смеркати | Словарь української мови Борис Грінченко С смеркатися |
смерком ▶ |
|
Словарь української мови — С
смеркатися
Борис Грінченко
1924
Смерка́тися, ка́ється, сов. в. сме́ркнутися, кнеться, гл. безл. = Смеркати, смеркнути. Як вже смеркалось, повернувся Марко. Стор. М. Пр. 117.