Словарь української мови (1924)/смерком

by Борис Грінченко

◀ смеркатися

Словарь української мови Борис Грінченко С смерком

смертельний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Смерко́м, смеркома́, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екат. у.