Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/смутити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смутити
Берлін: Українське слово, 1924

Смути́ти, чу́, тиш, гл. Печалить, наводить грусть.