Словарь української мови (1924)/смутитися

by Борис Грінченко

◀ смутити

Словарь української мови Борис Грінченко С смутитися

смутість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Смути́тися, чу́ся, тишся, гл. Печалиться. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63).