Словарь української мови (1924)/смітник
| ◀ смітний | Словарь української мови С смітник |
смітниця ▶ |
|
Смі́тни́́к, ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. Смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
| ◀ смітний | Словарь української мови Борис Грінченко С смітник |
смітниця ▶ |
|
Словарь української мови — С
смітник
Борис Грінченко
1924
Смі́тни́́к, ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. Смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.