Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снага

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снага
Берлін: Українське слово, 1924

Снага́, ги́, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. I. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.