Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снадь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снадь
Берлін: Українське слово, 1924

Снадь, ди, ж. Загаръ, смуглость. Волос красний, кучерявий, а личенько таки лудит, хоть го трошки снадь присіла. Федьк. I. 127.