Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сницарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сницарь
Берлін: Українське слово, 1924

Сни́царь, ря, м. 1) Ваятель, рѣзчикъ. 2) Колесникъ, каретникъ.