Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сниця
Берлін: Українське слово, 1924

Сни́ця, ці, ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло. Чуб. VII. 404. Kolb. I. 67.