Словарь української мови (1924)/снувавник
Зовнішній вигляд
◀ снувавка | Словарь української мови С снувавник |
снувалка ▶ |
|
Снува́вник, ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходятъ нитки основы — употребл. при снованіи основы. Шух. I. 150.