Словарь української мови (1924)/снувалка

by Борис Грінченко

◀ снувавник

Словарь української мови Борис Грінченко С снувалка

снувальниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Снува́лка, ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снува́вка; по устройству она похожа на самото́ку (см.). Части: верете́но (стержень), два перехре́стя, четыре стовпці́ (= качка́м самото́ки), ли́стви чи́новатні (двѣ). МУЕ. III. 15.