Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снівниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снівниця
Берлін: Українське слово, 1924

Сні́вниця, ці, ж. = Оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.