Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сніг

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ снівниця Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сніг 		снігар ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Сніг, гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. Сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сніг&oldid=501199